підколювання
ПІДКО́ЛЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. підко́лювати.
Перед тим, як задовольнити прохання майстра, це чудернацьке веселе створіння [ангел у п'єсі “Польоти з ангелом”] ущипливими підколюваннями й дотепним провокуванням пробуджує в душі художника спогади (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підколювання — підко́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- підколювання — -я, с. Дія за знач. підколювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підколювання — ПІДКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. підко́лювати. Словник української мови в 11 томах