підківчина

ПІДКІВЧИ́НА, и, ж., зневажл. Зменш. до підко́ва.

Козаченько коня кує, Гнила Жаба свою дає, — Зроби й мені, батьків сину, Таку ж саме підківчину! (Манж., Тв., 1955, 258).

Значення в інших словниках

1. підківчина — ПІДКІВЧИ́НА, и, ж., зневажл. Зменш. до підко́ва. Козаченько коня кує, Гнила Жаба свою дає, – Зроби й мені, батьків сину, Таку ж саме підківчину! (І. Манжура).  Словник української мови у 20 томах