підківочка
ПІДКІ́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до підко́ва.
Де стояла, розмовляла [дівчина] — Підківочки знати! (Чуб., V, 1874, 49);
[Хор:] В підківочки ми ударим І голосно заспіваєм! (Кроп., V, 1959, 159).
Словник української мови (СУМ-11)ПІДКІ́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до підко́ва.
Де стояла, розмовляла [дівчина] — Підківочки знати! (Чуб., V, 1874, 49);
[Хор:] В підківочки ми ударим І голосно заспіваєм! (Кроп., V, 1959, 159).
Словник української мови (СУМ-11)