підківочка

ПІДКІ́ВОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до підко́ва.

Де стояла, розмовляла [дівчина] – Підківочки знати! (П. Чубинський);

[Хор:] В підківочки ми ударим І голосно заспіваєм! (М. Кропивницький).

Значення в інших словниках

1. підківочка — підкі́вочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. підківочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до підкова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підківочка — ПІДКІ́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до підко́ва. Де стояла, розмовляла [дівчина] — Підківочки знати! (Чуб., V, 1874, 49); [Хор:] В підківочки ми ударим І голосно заспіваєм! (Кроп., V, 1959, 159).  Словник української мови в 11 томах