підківка
ПІДКІ́ВКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до підко́ва.
Золоті підківки має Мій крилатий білий коник (Леся Українка);
Вона спокійно глянула на них [бійців] великими чорними очима, під якими залягли синюваті підківки (С. Журахович);
Широкий козирок, як долоня, виступав над опуклим лобом [Зимогорової], над підківками брів (О. Донченко);
Ходи, ходи, дівчинонько, ходи з нами, Дамо тобі сермяжину із стрічками, Дамо тобі ще й віночок із квітками, Дамо тобі черевички з підківками (з народної пісні).
Словник української мови (СУМ-20)