підленький

ПІДЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш. до пі́длий.

Даша здригнулась. Їй було чуже і незнане підленьке вміння приховувати за словами справжні думки й почуття. Все, що говорила Даша, йшло від щирого серця (Жур., Даша, 1961, 25);

Для його підленької душі було байдуже, чим скінчиться допит: чи розповість полонянка що-небудь, чи ні.., він бажав тільки одного: насолоди, звірячої хтивої насолоди від споглядання людських мук (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 126).

Значення в інших словниках

1. підленький — підле́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. підленький — -а, -е. Зменш. до підлий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підленький — ПІДЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш. до пі́длий. Даша здригнулась. Їй було чуже і незнане підленьке вміння приховувати за словами справжні думки й почуття. Все, що говорила Даша, йшло від щирого серця (С.  Словник української мови у 20 томах