підмогоричений

ПІДМОГОРИ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до підмогори́чити.

Тоді ж, правду сказавши, був я трохи підмогоричений та й подумав собі: ану ж удасться штука! (Март., Тв., 1954, 216).

Значення в інших словниках

1. підмогоричений — підмогори́чений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. підмогоричений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до підмогоричити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підмогоричений — ПІДМОГОРИ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до підмогори́чити. Тоді ж, правду сказавши, був я трохи підмогоричений та й подумав собі: ану ж удасться штука! (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах
4. підмогоричений — підмогори́чений нетверезий, напідпитку (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт