підпасич
ПІДПА́СИЧ, рідко ПІДПА́САЧ, а, ч. Те саме, що підпа́сок.
— Коли дійшов до десяти літ, узято його до двора за підпасича (Фр., II, 1950, 111);
Корови й телята розбрелись по леваді, Степчині підпасичі грають у квача (Зар., На.. світі, 1967, 270).
Словник української мови (СУМ-11)