Значення в інших словниках
-
підпасич —
підпа́сич іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
підпасич —
див. пастух
Словник синонімів Вусика
-
підпасич —
ПІДПА́СИЧ, рідко ПІДПА́САЧ, а, ч. Те саме, що підпа́сок. – Коли дійшов до десяти літ, узято його до двора за підпасича (І. Франко); Корови й телята розбрелись по леваді, Степчині підпасичі грають у квача (М. Зарудний).
Словник української мови у 20 томах
-
підпасич —
ПІДПА́СОК (помічник пастуха), ПІДПА́СИЧ, ПІДПА́САЧ рідше, ЧАБАНЧУ́К розм. Ось уже два роки вона пасе колгоспівську худобу, командує хлопчаками-підпасками (М. Зарудний); Замекали вівці, заляскали байбарами підпасичі, розлучаючи по дворах (А.
Словник синонімів української мови
-
підпасич —
ПІДПА́СИЧ, рідко ПІДПА́САЧ, а, ч. Те саме, що підпа́сок. — Коли дійшов до десяти літ, узято його до двора за підпасича (Фр., II, 1950, 111); Корови й телята розбрелись по леваді, Степчині підпасичі грають у квача (Зар., На.. світі, 1967, 270).
Словник української мови в 11 томах
-
підпасич —
Підпасич, -ча м. Помощникъ пастуха. ЗОЮР. II. 80.
Словник української мови Грінченка