підпасич
ПІДПА́СИЧ, рідко ПІДПА́САЧ, а, ч.
Те саме, що підпа́сок.
– Коли дійшов до десяти літ, узято його до двора за підпасича (І. Франко);
Корови й телята розбрелись по леваді, Степчині підпасичі грають у квача (М. Зарудний).
Словник української мови (СУМ-20)