підсоння
ПІДСО́ННЯ, я, с.
1. Місце, простір і т. ін., добре освітлювані сонцем; осоння.
На полях, що лежали на підсонні, то тут, то там починалися роботи (Чорн., Визвол. земля, 1959, 10).
2. Теплий, помірний клімат.
Рухаючись цілими ордами, вони [народи із Сходу] осідали в степу поблизу Дніпра, приваблені рибою, гарним підсонням, розкішними травами та хлібами (Коцюба, Нові береги, 1959, 139);
// розм. Те саме, що клі́мат.
Кожний рід рослини призвичаєний до підсоння своєї батьківщини (У. Кравч., Вибр., 1958, 317).
Словник української мови (СУМ-11)