підсонячний
ПІДСО́НЯЧНИЙ, а, е.
1. Який міститься на сонячному боці, добре освітлюється сонцем.
На підсонячній стороні фабричного димаря засіявся мох (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 244);
Найбільше [в Болгарії] — виноградників. Вони збігають мало не з усіх підсонячних узгір’їв (Вітч., 1, 1964, 173).
2. рідко. Теплий, нагрітий сонцем.
Не помітив його [ранку] парубок, поки не повіяв підсонячний, пробитий золотими списами променів вітер (Гжицький, Опришки, 1962, 106).
Словник української мови (СУМ-11)