підстановка
ПІДСТАНО́ВКА, и, ж. Дія за знач. підста́вити, підставля́ти.
Розв’язати систему двох рівнянь з двома невідомими способом підстановки (Алг., І, 1956, 97);
В науці процес дешифрування знаків полягає в підстановці їх значення, тобто фактів самої дійсності, наділених конкретно-чуттєвими рисами і ознаками (Рад. літ-во, 5, 1965, 46).
Словник української мови (СУМ-11)