підстрибувати
ПІДСТРИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. Робити невеликі стрибки вгору; підскакувати, підплигувати.
Підстрибував [Власов] на носках (Мирний, IV, 1955, 127);
Вустимко злякано підстрибує на місці (Багмут, Опов., 1959, 14);
// Злегка підлітати вгору від поштовхів, коливань і т. ін.
Машина швидко котилася підмороженим степом, підстрибуючи на уторованому грейдері (Голов., Тополя.., 1965, 12);
// Дуже здригатися, коливатися.
Читати не можна було, руки тремтіли і літери підстрибували (Голов., Тополя.., 1965, 7).
2. Пересуватися або наближатися стрибками до кого-, чого-небудь.
Дмитрик весело.. підстрибував по людних улицях міста (Коцюб., І, 1955, 130);
Глупої ночі,.. присідаючи й підстрибуючи,.. наблизилася до дірки людина (Вишня, І, 1956, 262).
3. тільки недок., перен., розм. Бути рухливим, добре почувати себе.
— Возитиму вас на курорти, щоб до ста років підстрибували… (Ю. Янов., II, 1954, 188).
Словник української мови (СУМ-11)