підстрибувати
ПІДСТРИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. Робити невеликі стрибки вгору; підскакувати, підплигувати.
Підстрибував [Власов] на носках (Панас Мирний);
Вустимко злякано підстрибує на місці (І. Багмут);
// Злегка підлітати вгору від поштовхів, коливань і т. ін.
Машина швидко котилася підмороженим степом, підстрибуючи на уторованому грейдері (С. Голованівський);
// Дуже здригатися, коливатися.
Читати не можна було, руки тремтіли і літери підстрибували (С. Голованівський).
2. Пересуватися або наближатися стрибками до кого-, чого-небудь.
Дмитрик весело .. підстрибував по людних улицях міста (М. Коцюбинський);
Глупої ночі, .. присідаючи й підстрибуючи, .. наблизилася до дірки людина (Остап Вишня).
3. тільки недок., перен., розм. Бути рухливим, добре почувати себе.
– Возитиму вас на курорти, щоб до ста років підстрибували... (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)