підстрибувати
ПІДСТРИ́БУВАТИ (пересуватися або наближатися до когось, чогось стрибками), ПІДСКА́КУВАТИ, ПІДПЛИ́ГУВАТИ, ПРИСТРИ́БУВАТИ, СТРИБА́ТИ рідше, ПРИПЛИ́ГУВАТИ, ПЛИГА́ТИ рідше. — Док.: пристриба́ти, приплигати. Повернув (собака) назад, високо підстрибуючи в пшениці та далеко довкіл оглядаючи поле... (Є. Гуцало); Пан лікар стриб вікном, та як той заєць улицею, тільки підскакує (Марко Вовчок); Підплигує по холодній траві голошиє, як мале горобеня, хлопча, покрикує застудженим голосом на непокірних корів (Ю. Мокрієв); Вона знову чує її (мелодію) — наче Янкель, щоб утішити Таню, перекинувся в цвіркунчика та й пристрибав до неї з минулих років (А. Дімаров); Підчесала (куля) йому жижки так, що дід од того часу вже не ходив, а стрибав по-заячи (І. Нечуй-Левицький); Плигала через калюжі маленька жінка й у тривозі озиралася навкруги (М. Хвильовий).
ПІДСТРИ́БУВАТИ (трохи підніматися вгору від поштовхів, коливань тощо), ПІДСКА́КУВАТИ, ПІДПЛИ́ГУВАТИ, ПІДКИДА́ТИСЯ (ПІДКИ́ДУВАТИСЯ), ПІДЛІТА́ТИ, ПЛИГА́ТИ рідше, ГЕ́ЦАТИ (ГИ́ЦАТИ рідше) розм., ПІДВЕРГА́ТИСЯ діал. — Док.: підстрибну́ти, підско́чити, підплигну́ти, плигну́ти (плигону́ти), підки́нутися, підлеті́ти, підвергнутися (підвергтися). Колишеться візок з боку на бік, підстрибують колеса на лісовій дорозі (А. Хижняк); Човник мчить тебе між очеретами, попід вербами летить, просмолений, аж носа задер, аж підскакує на воді... (О. Гончар); Папери, ніби поранені пташки, тріпотіли, підплигували на вітрі, намагаючись злетіти зі столу (С. Добровольський); Човен мій від бурі хилитається, Чи гребінь хвилі, чи безодня — не питається. Одно підкидається, одно підкидається... (П. Тичина); На задньому.. сидінні товкся й підлітав вище од шофера худенький Анрі-Жак (Ю. Яновський); Мати носить воду, а Орися віджимає, коралове намисто з побрязкуванням плигає на грудях (Григорій Тютюнник); Дві машини.., гецаючи на грудках та об'їжджаючи глибокі вибоїни, наближаються до радгоспу (В. Козаченко); Леон аж підвергся на кріслі (І. Франко).
Словник синонімів української мови