Словник української мови в 11 томах

підстрочити

ПІДСТРО́ЧИТИ див. підстро́чувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. підстрочити — підстрочи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підстрочити — див. підстрочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підстрочити — ПІДСТРОЧИ́ТИ див. підстро́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. підстрочити — Підстрочи́ти, -чу́, -чиш гл. Подстрекнуть. Це він його підстрочив.  Словник української мови Грінченка