підстрочити

Підстрочи́ти, -чу́, -чиш

гл. Подстрекнуть. Це він його підстрочив.

Значення в інших словниках

1. підстрочити — підстрочи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підстрочити — див. підстрочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підстрочити — ПІДСТРОЧИ́ТИ див. підстро́чувати.  Словник української мови у 20 томах
4. підстрочити — ПІДСТРО́ЧИТИ див. підстро́чувати.  Словник української мови в 11 томах