Великий тлумачний словник сучасної мови

підстрочити

підстрочи́ти

див. підстрочувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підстрочити — підстрочи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підстрочити — ПІДСТРОЧИ́ТИ див. підстро́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. підстрочити — ПІДСТРО́ЧИТИ див. підстро́чувати.  Словник української мови в 11 томах
  4. підстрочити — Підстрочи́ти, -чу́, -чиш гл. Подстрекнуть. Це він його підстрочив.  Словник української мови Грінченка