підступництво

ПІДСТУ́ПНИЦТВО, а, с.

1. Властивість за знач. підсту́пний.

Ненавидить [письменник] всі залишки раба в людині: підхлібництво і зраду, жадібність і неповагу до праці, підступництво і підлоту (Рад. літ-во, 3, 1961, 8).

2. Підступний замір або вчинок.

Вірний Святославові Овлур став жертвою підступництва, провокації зрадників (Іст. укр. літ., І, 1954, 556).

Значення в інших словниках

1. підступництво — підсту́пництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. підступництво — -а, с. 1》 Властивість за знач. підступний. 2》 Підступний замір або вчинок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підступництво — ПІДСТУ́ПНИЦТВО, а, с. 1. Властивість за знач. підсту́пний. Ненавидить [письменник] всі залишки раба в людині: підхлібництво і зраду, жадібність і неповагу до праці, підступництво і підлоту (з наук. літ.). 2. Підступний замір або вчинок.  Словник української мови у 20 томах