підступник
ПІДСТУ́ПНИК, а, ч., рідко. Людина, що здатна до підступу (у 3 знач.).
Ще є підступники сьогодні, Що на ниви ласяться народні, — Будь же пильний, будь стоокий ти, Щоб і прах їх із землі змести! (Рильський, Наша сила, 1952, 20).
Словник української мови (СУМ-11)