Великий тлумачний словник сучасної мови

підступник

підсту́пник

-а, ч., рідко.

Людина, що здатна до підступу (у 3 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підступник — підсту́пник іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  2. підступник — ПІДСТУ́ПНИК, а, ч., рідко. Людина, що здатна до підступу (у 3 знач.). Ще є підступники сьогодні, Що на ниви ласяться народні, – Будь же пильний, будь стоокий ти, Щоб і прах їх із землі змести! (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
  3. підступник — ПІДСТУ́ПНИК, а, ч., рідко. Людина, що здатна до підступу (у 3 знач.). Ще є підступники сьогодні, Що на ниви ласяться народні, — Будь же пильний, будь стоокий ти, Щоб і прах їх із землі змести! (Рильський, Наша сила, 1952, 20).  Словник української мови в 11 томах