підступник

ПІДСТУ́ПНИК, а, ч., рідко.

Людина, що здатна до підступу (у 3 знач.).

Ще є підступники сьогодні, Що на ниви ласяться народні, – Будь же пильний, будь стоокий ти, Щоб і прах їх із землі змести! (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. підступник — підсту́пник іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. підступник — -а, ч., рідко. Людина, що здатна до підступу (у 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підступник — ПІДСТУ́ПНИК, а, ч., рідко. Людина, що здатна до підступу (у 3 знач.). Ще є підступники сьогодні, Що на ниви ласяться народні, — Будь же пильний, будь стоокий ти, Щоб і прах їх із землі змести! (Рильський, Наша сила, 1952, 20).  Словник української мови в 11 томах