підходяще

ПІДХОДЯ́ЩЕ. Присл. до підходя́щий.

Ні, підходяще він почав главу свого роману (Дор., Три богатирі, 1959, 34);

Впевнившись, що скаженого молока [горілки] лишилося підходяще, можна ще одного чортика втопити, старшина заїкувато оголосив наслідки порятунку (Ковінька, Кутя.., 1960, 7).

Значення в інших словниках

1. підходяще — Присл. до підходящий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. підходяще — ПІДХОДЯ́ЩЕ. Присл. до підходя́щий. Ні, підходяще він почав главу свого роману (П. Дорошко); Впевнившись, що скаженого молока [горілки] лишилося підходяще, можна ще одного чортика втопити, старшина заїкувато оголосив наслідки порятунку (О. Ковінька).  Словник української мови у 20 томах