пітон

ПІТО́Н, а, ч. Велика неотруйна змія родини удавових.

Вилізла довга гадюка-пітон і на очах у журавлика проковтнула маленьку пухнасту тваринку (Ів., Ліс. казки, 1954, 165).

Значення в інших словниках

1. пітон — піто́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пітон — -а, ч. Велика неотруйна змія родини удавових.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пітон — Гадюка, див. гад, змій, змія  Словник чужослів Павло Штепа
4. пітон — ПІТО́Н, а, ч. Велика неотруйна змія родини удавових. Вилізла довга гадюка-пітон і на очах у журавлика проковтнула маленьку пухнасту тваринку (О. Іваненко).  Словник української мови у 20 томах
5. пітон — піто́н, піфо́н (грец. Πύθων) 1. Міфічний змій-чудовисько, якого нібито вбив Аполлон. 2. Рід неотруйних змій родини удавових. Поширені переважно в тропіках Східної півкулі. М’ясо деяких П. їстівне, шкіру багатьох видів використовують для різних виробів.  Словник іншомовних слів Мельничука