піхота

ПІХО́ТА, и, ж.

1. Рід військ, що діє в пішому строю.

— Якби знаття, я б зарані заяву написав до вищого командування, щоб мене ні в льотчики, ні в моряки не брали, а тільки в піхоту (Тют., Вир, 1964, 344);

// Частина, підрозділ такого роду військ.

Двадцять кілометрів гналися богунці за втікачами-гетьманцями. Артилерія обігнала піхоту і першою увірвалася в село (Довж., І, 1958, 153);

// збірн. Сукупність військовослужбовців такого роду військ.

На спорудженні форту працювали всі разом: матроси, козаки й піхота (Тулуб, В степу.., 1964, 290);

Гули вітри, був пізній час, спадала з неба позолота, і кроком кованим піхота гриміла мовчки мимо нас (Сос., І, 1957, 440).

∆ Морська́ піхо́та — війська, що входять до складу військово-морських сил і призначені для бою на березі.

Він зове сестру: — Додому Напиши листа, сестрице. Хай дружина у скорботі Гордо людям гляне в вічі — Я пройшов в морській піхоті Усю землю нашу двічі (Нагн., Пісня.., 1949, 52).

2. у знач. присл. піхо́тою, розм., жарт. Пішки.

У Буха Копитовича коня нема, — він піхотою, а богатирі на конях сидять (Укр.. казки, легенди.., 1957, 165);

Мусили [батько і Михайло] йти до сусіднього села піхотою (Коб., II, 1956, 85).

Значення в інших словниках

1. піхота — піхо́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. піхота — див. ВІЙСЬКО.  Словник синонімів Караванського
3. піхота — -и, ж. 1》 Рід військ, що діє в пішому строю. || Частина, підрозділ такого роду військ. || збірн. Сукупність військовослужбовців такого роду військ. Морська піхота. 2》 у знач. присл. піхотою, розм., жарт. Пішки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. піхота — ПІХО́ТА, и, ж. 1. Рід військ, що діє в пішому строю. – Якби знаття, я б зарані заяву написав до вищого командування, щоб мене ні в льотчики, ні в моряки не брали, а тільки в піхоту (Григорій Тютюнник); // Частина, підрозділ такого роду військ.  Словник української мови у 20 томах
5. піхота — піхо́та знев. воші (ст): Я пішов до школи, хоч безперервно поглядав на свої рамена, чи на блюзці не “марширує” якась “піхота” (Шухевич)|| = кіми  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. піхота — ПІХО́ТА (рід військ, що діє в пішому строю), ПІХТУРА́ жарт., ІНФАНТЕ́РІЯ заст. Козацька піхота побігла з валів і кинулась на Єреміїних драгунів (І.  Словник синонімів української мови
7. піхота — Піхо́та, -ти ж. 1) Пѣхота. Гол. І. 34. 2) — квасо́ля. Родъ невьющихся бобовъ.  Словник української мови Грінченка