рабовласництво

РАБОВЛА́СНИЦТВО, а, с.

1. Рабовласницький лад.

В першій половині і в середині І тисячоліття н. е. слов’яни відіграли важливу роль в історії Східної Європи, зокрема у поваленні рабовласництва у Східноримській імперії і у феодалізації Візантії (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 348).

2. Те саме, що рабоволоді́ння.

Значення в інших словниках

1. рабовласництво — рабовла́сництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. рабовласництво — -а, с. 1》 Рабовласницький лад. 2》 Те саме, що рабоволодіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рабовласництво — РАБОВЛА́СНИЦТВО, а, с. 1. Рабовласницький лад. В першій половині і в середині І тисячоліття н. е. слов'яни відіграли важливу роль в історії Східної Європи, зокрема у поваленні рабовласництва у Східноримській імперії і у феодалізації Візантії (з наук. літ.). 2. Те саме, що рабоволоді́ння.  Словник української мови у 20 томах