радіо
РА́ДІО, невідм., с.
1. Передавання на відстань без дротів інформації за допомогою радіохвиль.
В 1895 р. видатний російський фізик О. С. Попов зробив величезне науково-технічне відкриття, він винайшов бездротовий спосіб зв’язку — радіо (Радіолокація.., 1958, 7);
Летять по радіо слова — з найдальших далей вісті. І все, що вимовить Москва, у кожнім чують місці (Забіла, У.. світ, 1960, 104).
2. розм. Те саме, що радіопереда́ча 2.
Офіцер все ще слухав радіо, а денщик готував уже вечерю (Панч, В дорозі, 1959, 127);
Семен Омелянович розповів, що знав із радіо, про величезний розгром ворога під Москвою (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 32).
3. розм. Те саме, що радіоприйма́ч.
Ввімкнути радіо.
4. розм. Центр, звідки ведеться радіопередача.
Словник української мови (СУМ-11)