рапіра
РАПІ́РА, и, ж. Колюча зброя з довгим і гнучким чотиригранним клинком та держаком; тепер використовується тільки в навчальному та спортивному фехтуванні.
На столі лежить старовинна зброя: іржаві шаблі, пістолети, стара рапіра (Вас., III, 1960, 382);
— Стань тут, за цим стовпом. Він зараз прийде. Свою рапіру добру оголи (Ільч., Серце жде, 1939, 243);
— Керім Байбеков — ..найкращий фехтувальник на рапірах (Багмут, Щасл. день.., 1951, 7).
Словник української мови (СУМ-11)