Словник української мови в 11 томах

рахівничий

РАХІВНИ́ЧИЙ, а, е. Стос. до рахівництва і рахівника.

Андрійко виклав з шафи на стіл рахівничі книги.., новенькі, в гарних оправах (Цюпа, Назустріч.., 1958, 317);

Рахівничий персонал.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. рахівничий — рахівни́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. рахівничий — -а, -е. Стос. до рахівництва і рахівника. Рахівничий персонал.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рахівничий — РАХІВНИ́ЧИЙ, а, е. Стос. до рахівництва й рахівника. Андрійко виклав з шафи на стіл рахівничі книги.., новенькі, в гарних оправах (І. Цюпа); Рахівничий персонал.  Словник української мови у 20 томах
  4. рахівничий — Рахівни́чий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)