регітно
РЕ́ГІТНО, присл. Нестримно регочучи;
// перен. Створюючи звуки, схожі на регіт людини.
Регітно вітер кидав в обличчя вкупі з колосками сум неоглядного степу — стерні, розпач сірих сіл (Головко, І, 1957, 76).
Словник української мови (СУМ-11)