нар. Смѣшно, хочется смѣяться. Мені регітно, а він плаче. Сосн. у.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
регітно —
ре́гітно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
регітно —
присл. Нестримно регочучи. || перен. Створюючи звуки, схожі на регіт людини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
регітно —
РЕ́ГІТНО, присл., рідко. Нестримно регочучи; // перен. Створюючи звуки, схожі на регіт людини. Регітно вітер кидав в обличчя вкупі з колосками сум неоглядного степу – стерні, розпач сірих сіл (А. Головко).
Словник української мови у 20 томах
регітно —
РЕ́ГІТНО, присл. Нестримно регочучи; // перен. Створюючи звуки, схожі на регіт людини. Регітно вітер кидав в обличчя вкупі з колосками сум неоглядного степу — стерні, розпач сірих сіл (Головко, І, 1957, 76).
Словник української мови в 11 томах