1. Словник української мови Грінченка

регітно

Регітно

нар. Смѣшно, хочется смѣяться. Мені регітно, а він плаче. Сосн. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. регітно — ре́гітно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. регітно — присл. Нестримно регочучи. || перен. Створюючи звуки, схожі на регіт людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. регітно — РЕ́ГІТНО, присл., рідко. Нестримно регочучи; // перен. Створюючи звуки, схожі на регіт людини. Регітно вітер кидав в обличчя вкупі з колосками сум неоглядного степу – стерні, розпач сірих сіл (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  4. регітно — РЕ́ГІТНО, присл. Нестримно регочучи; // перен. Створюючи звуки, схожі на регіт людини. Регітно вітер кидав в обличчя вкупі з колосками сум неоглядного степу — стерні, розпач сірих сіл (Головко, І, 1957, 76). Словник української мови в 11 томах