регіт

Регіт, -готу

м. Хохотъ. О, сміху було! хлопці аж кишки порвали од реготу. Кв. І. 124. Аж лящить жіночий регіт. Шевч. 334. Там такого реготу, аж стіни гудуть. Пирят. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. регіт — ре́гіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. регіт — Голосний <�нестримний> сміх; реготня, регітня, реготання. Словник синонімів Караванського
  3. регіт — див. гамір; сміх Словник синонімів Вусика
  4. регіт — [рег'іт] -готу, м. (на) -гот'і Орфоепічний словник української мови
  5. регіт — -готу, ч. Нестримний, голосний сміх. || перен. Крик птахів, тварин, що нагадує гучний сміх. || перен. Створювані предметами, стихійними силами природи і т. ін. гучні, розкотисті звуки, що нагадують людський нестримний сміх. Захлинатися реготом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. регіт — РЕ́ГІТ, готу, ч. Нестримний, голосний сміх. Галя і Явдоха зареготались. Печариці після того реготу стало не по собі (Панас Мирний); Сміх проривався з її грудей голосним реготом, і вона втікала в кут та аж товкла головою до стіни зо сміху (Л. Словник української мови у 20 томах
  7. регіт — (аж) за бо́ки хапа́тися / схопи́тися (від (з) ре́готу). Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Фразеологічний словник української мови
  8. регіт — СМІХ, СМІ́ШКИ мн., розм., СМІХОТНЯ́ розм. підсил.; ХИ́ХОНЬКИ мн., розм. (тихий сміх); РЕ́ГІТ, РЕГІТНЯ́, РЕГОТНЯ́ підсил. розм., ГОГОТА́ННЯ підсил. розм., ГОГОТІ́ННЯ підсил. розм., ІРЖА́ННЯ зневажл. (нестримний голосний сміх). Словник синонімів української мови
  9. регіт — Ре́гіт, -готу, -готові, в -готі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. регіт — РЕ́ГІТ, готу, ч. Нестримний, голосний сміх. Галя і Явдоха зареготались. Печариці після того реготу стало не по собі (Мирний, V, 1955, 149); Сміх проривався з її грудей голосним реготом, і вона втікала в кут та аж товкла головою до стіни зо сміху (Март. Словник української мови в 11 томах