резерват

РЕЗЕРВА́Т, у, ч. Територія, природні багатства якої зберігаються і перебувають під особливою державною охороною.

Президія Академії наук УРСР відмітила велике сучасне й перспективне значення заповідників Академії наук УРСР як еталонів природи, резерватів корисної фауни і флори, первісних грунтів, грунтових вод та інших природних компонентів (Вісник АН, 3, 1971, 32).

Значення в інших словниках

1. резерват — резерва́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. резерват — -у, ч. Територія, природні багатства якої зберігаються і перебувають під особливою державною охороною.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. резерват — Заповіднище  Словник чужослів Павло Штепа
4. резерват — РЕЗЕРВА́Т, у, ч. Територія, природні багатства якої зберігаються й перебувають під особливою державною охороною.  Словник української мови у 20 томах