резонансний
РЕЗОНА́НСНИЙ, а, е, спец. Стос. до резонансу (у 1, 2 знач.).
В ряді дослідів радянським вченим вдалося підтвердити резонансну теорію диференціації звуків за висотою (Рад. психол. наука.., 1958, 15);
Контур, що має гострий резонанс, дуже чутливий до коливань резонансної частоти (Курс фізики, III, 1956, 234);
Досі закарпатський явір краснодеревники використовували тільки для виготовлення художніх меблів. Однак спеціалісти виявили різновидність цієї деревної породи, що має резонансні якості (Літ. Укр., 10.IX 1965, 1).
Словник української мови (СУМ-11)