резонуючий

РЕЗОНУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до резонува́ти.

При вимкненому електрообладнанні [гітара] не звучатиме, бо у неї немає резонуючої камери (Знання.., 10, 1967, 32).

Значення в інших словниках

1. резонуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до резонувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови