Великий тлумачний словник сучасної мови

резонуючий

резону́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до резонувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. резонуючий — РЕЗОНУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до резонува́ти. При вимкненому електрообладнанні [гітара] не звучатиме, бо у неї немає резонуючої камери (Знання.., 10, 1967, 32).  Словник української мови в 11 томах