ректорат

РЕКТОРА́Т, у, ч.

1. Адміністративно-учбове управління вищого навчального закладу, підпорядковане ректорові.

Перетворюючи в життя постанови партії і уряду, ректорати, партійні організації і кафедри суспільних наук розробили і здійснюють конкретні заходи по дальшому поліпшенню викладання суспільних наук, підвищенню їх ролі в ідейному вихованні студентів (Ком. Укр., 3, 1968, 38).

2. Приміщення цього управління.

— Провалився. Додому їду. — Ти що, здурів? Ще не все втрачено. Ану, ходім. — І він потяг Уласа до головного корпусу університету, на ходу розказуючи, що його викликають на розмову до ректорату, і докоряв йому (Тют., Вир, 1964, 58).

Значення в інших словниках

1. ректорат — ректора́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ректорат — [реикторат] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў  Орфоепічний словник української мови
3. ректорат — -у, ч. 1》 Адміністративне управління вищого навчального закладу, підпорядковане ректорові. 2》 Приміщення цього управління.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ректорат — РЕКТОРА́Т, у, ч. 1. Адміністративно-навчальне управління вищого навчального закладу, підпорядковане ректорові. Під час зустрічі з ректоратом, професорським складом, студентами ..  Словник української мови у 20 томах
5. ректорат — ректора́т (лат. rectoratus) група осіб на чолі з ректором, яка керує всією діяльністю вищого навчального закладу.  Словник іншомовних слів Мельничука