ректор
РЕ́КТОР, а, ч.
1. Особа, яка очолює вищий навчальний заклад.
[Терень:] Товариша Гармаша призначили на ректора [інституту] (Мик., І, 1957, 136);
В приймальні сиділи молоді й старі ректори багатьох університетів та інститутів республіки (Кучер, Трудна любов, 1960, 194).
2. іст. Особа, яка очолює духовний навчальний заклад.
Ректор колегіуму — переяславський єпископ, незадоволений нововведеннями Сковороди, вимагав повернення до старих норм (Іст. укр. літ., І, 1954, 113).
Словник української мови (СУМ-11)