ремінник
РЕМІ́ННИК¹, а, ч. Той, хто виготовляє ремені.
РЕМІ́ННИК², а, ч., заст. Подвійний широкий шкіряний ремінь для зберігання в ньому грошей.
Словник української мови (СУМ-11)РЕМІ́ННИК¹, а, ч. Той, хто виготовляє ремені.
РЕМІ́ННИК², а, ч., заст. Подвійний широкий шкіряний ремінь для зберігання в ньому грошей.
Словник української мови (СУМ-11)