ремінник
РЕМІ́ННИК¹, а, ч.
Той, хто виготовляє ремені.
РЕМІ́ННИК², а, ч., заст.
Подвійний широкий шкіряний ремінь для зберігання в ньому грошей.
Словник української мови (СУМ-20)РЕМІ́ННИК¹, а, ч.
Той, хто виготовляє ремені.
РЕМІ́ННИК², а, ч., заст.
Подвійний широкий шкіряний ремінь для зберігання в ньому грошей.
Словник української мови (СУМ-20)