репетиторка
РЕПЕТИ́ТОРКА, и, ж. Жін. до репети́тор 1.
[Кость:] Завтра вона од’їздить у Крим репетиторкою, приносила мені книжки… (Вас., III, 1960, 151);
Вітровій пощастило влаштуватися репетиторкою на літні вакації (Бурл., Напередодні, 1956, 190).
Словник української мови (СУМ-11)