реформізм
РЕФОРМІ́ЗМ, у, ч., політ. Опортуністична, ворожа марксизмові течія у робітничому русі, що відкидає революційну класову боротьбу, соціалістичну революцію, обстоюючи дрібні реформи, які не зачіпають основ капіталістичного ладу.
Опортуністи давно підготовляли крах II Інтернаціоналу, заперечуючи соціалістичну революцію і підмінюючи її буржуазним реформізмом (Ленін, 26, 1972, 2);
Жовтнева революція завдала величезного удару ідеології опортунізму і реформізму в робітничому русі, соціал-шовінізму і буржуазному націоналізму (Вісник АН, 10, 1957, 3).
Словник української мови (СУМ-11)