риссю

РИ́ССЮ, присл.

1. Швидким алюром, середнім між галопом і ступою (про коней).

Коні.. рвонулись риссю, зашелестів під колесами пісок (Збан., Незабутнє, 1953, 35);

// Верхи на конях цим алюром (про людей).

Козаки знову сіли на коней і риссю спустились у долину (Панч, Гомон. Україна, 1954, 9).

2. розм. Бігом, швидко (про людей).

Наказав [голова] шоферові риссю мчати до колгоспу по воли (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 137).

Значення в інших словниках

1. риссю — ри́ссю прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. риссю — [рис':у] присл.  Орфоепічний словник української мови
3. риссю — присл. 1》 Швидким алюром, середнім між галопом і ступою (про коней). || Верхи на конях цим алюром (про людей). 2》 розм. Бігом, швидко (про людей).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. риссю — Чвалом, учвал, клусом, клуса, тюпки, тюпцем  Словник чужослів Павло Штепа
5. риссю — РИ́ССЮ, присл. 1. Швидким алюром, середнім між галопом і ступою (про коней). Коні .. рвонулись риссю, зашелестів під колесами пісок (Ю. Збанацький); // Верхи на конях цим алюром (про людей). Козаки знову сіли на коней і риссю спустились у долину (П.  Словник української мови у 20 томах
6. риссю — БІГО́М (про людей — швидко пересуваючись на ногах), БІГЦЕ́М розм., БІ́ГМА розм. рідше, РИ́ССЮ розм., БІЖКА́ розм. рідко, БІЖКО́М розм. рідко. Поодинокі наймички бігом доганяють групу (Ю.  Словник синонімів української мови