робітфаківський
РОБІТФА́КІВСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до робітфа́к і робітфа́ківець;
// Належний робітфаківцю.
Тепер вона отут перед ним — в пристойному одязі з робітфаківським квитком у кишені, — ця квола білява дівчина… (Сміл., Зустрічі, 1936, 24).
Словник української мови (СУМ-11)