Словник української мови в 11 томах

родимець

РОДИ́МЕЦЬ, мця, ч., розм. Приступ хвороби у маленьких дітей, вагітних та породіль, який супроводжується корчами і втратою свідомості.

Уходжу, коли дитина лежить на полу, та так в’ється, так б’ється та кричить, немов на йому, не доводь господи! родимець… (Мирний, І, 1949, 282);

Пусти!.. Чи бач, як пан Рябка почастував? Коли б йому язик родимець одібрав, Щоб він замість Рябка довіку мав гарчати, А наш Рябко щоб сів за нього в карти грати! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 57);

— Бодай їх родимець змалечку побив був, як отак хліборобити! — Огир аж одкинувся на спинку стільця (Головко, II, 1957, 50).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. родимець — роди́мець іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. родимець — Роди́мець. Земляк. Се був дуже цікавий тип родимців, що не лишень балакали тою мовою, котру він знав з першого дитиньства, не лишень проявляли прихильність до землі, на котрій він родив ся та згадували діянія колишніх вольних козаків...  Українська літературна мова на Буковині
  3. родимець — -мця, ч., розм. Приступ хвороби у маленьких дітей, вагітних та породіль, який супроводжується корчами і втратою свідомості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. родимець — РОДИ́МЕЦЬ, мця, ч., розм. Приступ хвороби у маленьких дітей, вагітних та породіль, який супроводжується корчами і втратою свідомості. Уходжу, коли дитина лежить на полу, та так в'ється, так б'ється та кричить, немов на йому [ньому], не доводь господи!...  Словник української мови у 20 томах
  5. родимець — Уродженець  Словник застарілих та маловживаних слів
  6. родимець — ЕПІЛЕ́ПСІЯ мед., РОДИ́МЕЦЬ розм., ПАДУ́ЧА розм., ПАДУ́ЧА (ЧО́РНА) ХВОРО́БА (СЛА́БІСТЬ, НЕ́МІЧ), ПАДУ́ЧКА розм., ПЕРЕХІ́Д діал. З воріт.. вийшло помалу дівча, схоплене нападом чорної немочі, епілепсії (Ю.  Словник синонімів української мови
  7. родимець — Роди́мець, -мця; -ди́мці, -ців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. родимець — Родимець, -мця м. Болѣзнь: параличъ. Чуб. І. 111. Шевч. 307. Алв. 20. Щоб тебе родимець побив. Ном. № 3729. Коли б йому язик родимець одібрав. Г. Арт. (О. 1861. III. 87).  Словник української мови Грінченка