родимець
Роди́мець. Земляк. Се був дуже цікавий тип родимців, що не лишень балакали тою мовою, котру він знав з першого дитиньства, не лишень проявляли прихильність до землі, на котрій він родив ся та згадували діянія колишніх вольних козаків, прямих єго батьків — але ще до сего всего приточували якісь осібні думки, бажаня і надії! (Галіп, 49)
// порівн. пол. rodzimy — вітчизняний, рідний.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.