родичатися

РОДИЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм.

1. з ким. Вступати у родинні стосунки, зв’язки з ким-небудь.

Дуже не хотілося Матвієві втручатися в сердечні справи сина, а родичатися з Гузирями — ще дужче (Чорн., Пісні.., 1958, 65).

2. Підтримувати родинні стосунки, зв’язки, визнавати спорідненість з ким-небудь.

— Ну, вже тут, знаєш, не минеш і Дениса… Хоч ти його й не полюбляєш, та таки ж він тобі брат, то треба вам родичатися… (Гр., II, 1963, 337);

Стала [тітка Домаха] його невінчаною дружиною. Пан Безобразов мав невеличкий маєток.. Ні з ким із рідних тьоті Домахи не родичався (Панч, На калин. мості, 1965, 26).

3. перен. Ставати кому-небудь близьким, рідним звичками, поглядами і т. ін.; зближуватися з кимсь.

Свій комісар, своє село, як одна родина. Може, тому й призначають сторонню людину, щоб не родичався з нашим братом? (Ле, Ю. Кудря, 1956, 15).

Значення в інших словниках

1. родичатися — родича́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. родичатися — див. дружити  Словник синонімів Вусика
3. родичатися — -аюся, -аєшся, недок., розм. 1》 з ким. Вступати в родинні стосунки, зв'язки з ким-небудь. 2》 Підтримувати родинні стосунки, зв'язки, визнавати спорідненість із ким-небудь. 3》 перен. Ставати кому-небудь близьким, рідним звичками, поглядами і т. ін.; зближуватися з кимсь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. родичатися — РОДИЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. 1. з ким. Вступати у родинні стосунки, зв'язки з ким-небудь. Дуже не хотілося Матвієві втручатися в сердечні справи сина, а родичатися з Гузирями – ще дужче (С. Чорнобривець).  Словник української мови у 20 томах
5. родичатися — Родича́тися, -ча́юся, -ча́єшся з ким  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. родичатися — Родича́тися, -ча́юся, -єшся гл. = родатися. 1) Багатирі з бідними не дуже родичаються. Харьк. 2) Посажав укупі свекруху з невісткою та каже: родичайтесь. Зміев. у. Родичатися він не дуже любить. Конст. у.  Словник української мови Грінченка