родичатися —
родича́тися дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
родичатися —
див. дружити
Словник синонімів Вусика
родичатися —
-аюся, -аєшся, недок., розм. 1》 з ким. Вступати в родинні стосунки, зв'язки з ким-небудь. 2》 Підтримувати родинні стосунки, зв'язки, визнавати спорідненість із ким-небудь. 3》 перен. Ставати кому-небудь близьким, рідним звичками, поглядами і т. ін.; зближуватися з кимсь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
родичатися —
РОДИЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. 1. з ким. Вступати у родинні стосунки, зв'язки з ким-небудь. Дуже не хотілося Матвієві втручатися в сердечні справи сина, а родичатися з Гузирями – ще дужче (С. Чорнобривець).
Словник української мови у 20 томах
родичатися —
РОДИЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. 1. з ким. Вступати у родинні стосунки, зв’язки з ким-небудь. Дуже не хотілося Матвієві втручатися в сердечні справи сина, а родичатися з Гузирями — ще дужче (Чорн., Пісні.., 1958, 65).
Словник української мови в 11 томах
родичатися —
Родича́тися, -ча́юся, -єшся гл. = родатися. 1) Багатирі з бідними не дуже родичаються. Харьк. 2) Посажав укупі свекруху з невісткою та каже: родичайтесь. Зміев. у. Родичатися він не дуже любить. Конст. у.
Словник української мови Грінченка